30 квітня 2024, 11:05
У громадах Кіровоградщини часто відсутні центри й простори, де молодь могла б проводити змістовне дозвілля та реалізуватися. Створити змістовне дозвілля в Олександрії взявся молодіжний простір “Другий поверх” – для молоді вони влаштовують заходи різних напрямків: освіта, саморозвиток, мистецтво тощо. Таким чином молодь райцентру має можливість розвиватися поза шкільною програмою, спілкуватися з однолітками та впливати на якість життя у своїй громаді. Про ідею створення та виклики, з якими зіткнулися в процесі, читайте у матеріалі Точки доступу.
Аліна Касьянова – переселенка з Краматорська, вона приїхала на Кіровоградщину в квітні 2022. Оселилася у райцентрі – місті Олександрія.
Пояснює – на новому місці шукала, де та як може себе реалізувати. Втім, коли приїхала в Олександрію, відчула, що у місті їй немає куди піти.
Звісно, я говорю не про кав’ярні чи якісь концерти. Хотілося змістовного дозвілля. Не тільки я зіткнулася з цією проблемою. Про це говорили переселенці, які переїхали в Олександрію з Харкова, Києва, Донеччини. Вони теж казали, що їм бракує місць для розвитку та дозвілля.
Аліна з командою створила в місті молодіжний простір “Другий поверх”. Нині його команда має велике приміщення для роботи у центрі міста, потужні ідеї, які підтримують міжнародні організації, та дієвий зв’язок із місцевою владою.
У просторі працює фотостудія та студія звукозапису. А незабаром команда почне залучати до молодіжної роботи віддалені мікрорайони міста та громади району.
Головна проблема, яку вирішує молодіжний простір “Другий поверх” у громаді, на думку Аліни, це розвиток неформальної освіти та змістовного дозвілля. У “Другому поверсі” з молоддю зустрічаються фахівці, які говорять з ними про урбаністику, сексуальну освіту, публічні виступи, лідерство.
Основний напрямок діяльності центру – це неформальна освіта для дітей та молоді, розвиток креативності, логіки, критичного мислення, емоційного інтелекту, розвиток комунікацій та ненасильницького спілкування.
Першим масштабним проєктом, який реалізував “Другий поверх” в Олександрії, став освітній фестиваль до Дня молоді. Просто неба у парку облаштували низку локацій: з молоддю говорили про сексуальну освіту, залучили психологів, грали в настільні ігри, займалися арт-терапією.
У команді працюють 7 волонтерів. Усі вони є експертами з певної сфери – літературознавці, фотограф, йогиня, відеограф та продюсер, люди, які розбираються у техніці, мовознавці. Це люди, які готові ділитися своїми знаннями. Також залучаємо й інших експертів. Громадська організації "Флора" дала мені можливість стати координаторкою екологічних кампаній в Олександрії. Я обрала для себе напрям саме екологічного просвітництва дітей та молоді, – розповіла Аліна Касьянова.
Команда “Другого поверху” постійно відвідує школи, бібліотеки громади, де також розповідає про роботу простору. Повчитися до команди Аліни приїжджають з громад Олександрійського району та інших регіонів України.
Днями, під час нашої кампанії в одній зі шкіл міста, я спитала, чому, на думку учнів, молодь у місті не активна. Відповіли – лінь, брак часу, бажання спати. Це все емоційне вигорання. Тож ще одним важливим напрямком нашої роботи є соціо-емоційна підтримка.
22-річний Данило Машуровський відвідує молодіжний простір ще від початку його роботи. Виділяє три головні причини, чому:
Перша – це наявність великої кількості енергії в мені, яку я не знав куди направити. Друга – бажання реалізувати свій потенціал та різносторонньо розвиватися. Третя – завести нові знайомства, які допоможуть мені в утворенні спільноти однодумців.
Розповідає – зараз у місті це єдиний простір, який стабільно працює, постійно проводить заходи. А головне – відвідування для усіх охочих безкоштовне, на відміну від інших подібних закладів.
Ділиться – завдяки роботі молодіжного простору зміг реалізувати свій потенціал та перестав розсіювати увагу на менш важливе. Так Данило взяв участь в грантовій програмі UpShift, і в результаті команда отримала фінансову підтримку на реалізацію проєкту:
Проблема, яку я хочу вирішити, полягає у низькому рівні залученості молоді Олександрії до культурно-дозвільних заходів, які сприяли б її самореалізації і саморозвитку. Тож ми формуватимемо спільноту для розвитку молоді Олександрії віком від 14 до 24 років завдяки підготовці та проведенню субкультурного мультифестивалю культурно-дозвілевого формату. Фестиваль передбачає й підготовчі заходи – музичні репетиції для всіх охочих; арт-походи до місцевих визначних місць; арт-табір зі скаутською організацією; рейв-толоку; заходи на аніме-тематику, – каже Данило.
У просторі влаштовують зустрічі з психологами різних напрямків: арт-терапія, кола підтримки, тренінгові заняття тощо.
Нині ж щоп’ятниці тут проводять тематичні “Теплі вечори” – молодь приходить обговорити книгу, дивитися аніме, грати в настільні ігри:
Приходять навіть просто почаювати та поспілкуватися, співати, читати поезію, – розповідає Аліна.
Нині команда отримала фінансування від Ради Європи для реалізації нового проєкту в громаді – вони їздитимуть у віддалені мікрорайони міста та громади району для того, щоб провести молодіжну роботу там. Тож нині закуповують намет, меблі та інше обладнання для такої роботи.
Створити й координувати молодіжний простір “Другий поверх” Аліні запропонували в міській раді.
Спочатку простір працював як громадська ініціатива, а з 2023-го – як громадська організація. Повноцінно “Другий поверх” запрацював у березні цього року.
Міська рада виділила для роботи простору приміщення у центрі міста. Тоді, за підтримки громадської організації “Слов'янський культурний центр “Задзеркалля” та організації дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ, відкрили одну залу, яку можна модифікувати під різні потреби – трансформувати у сцену, кінозалу, коворкінг для проведення тренінгів.
Міськрада виділила гроші з бюджету та відремонтувала для його потреб весь другий поверх – це ще три кімнати, а також коридор та вбиральня. Обладнання та меблі отримали за рахунок грантових програм.
Таким чином ми розширили свої можливості і зробити мітінг-рум для зборів, брейнштормінгів, ще в одній кімнаті облаштуємо місце для кава-брейків. Третя кімната – це арт-лабораторія. У ній є фотостудія, мобільна студія звукозапису, де можна створювати подкасти та відео.
За словами Аліни, зараз робота простору є успішним прикладом взаємодії з місцевою владою.
У нас є коннект. Якщо нам щось потрібно, я йду до міської ради з чітким планом і пропозиціями. Там мене чують і намагаються якомога швидше знайти рішення. Це не завжди так просто, як може здатися, але підтримка дійсно є.
Заступниця міського голови Олександрії Ірина Чемерис розповідає – ініціативна створення молодіжного простору виходила від міської ради. На облаштування простору витратили близько 1 мільйона 800 тисяч гривень.
Ірина Чемерис переконана, що зараз молодь працює на імідж громади:
Саме через молодь про Олександрію вже знають в інших містах. До нас приїжджають за досвідом з інших громад. Найголовніше, що молодь міста, яка раніше просто сиділа вдома чи грала в телефоні, сьогодні має можливість прийти в те місце, де їх зустрінуть однолітки, разом вони можуть спілкуватися, планувати щось цікаве, подружитися. Це змістовне дозвілля для олександрійської молоді.
Від 2022 року в громаді також фінансують молодіжні програми. Так, у 2023 та 2024 роках на заходи молодіжних ініціатив з міського бюджету виділяють по 80 тисяч гривень.
Молодіжну інфраструктуру на Кіровоградщині створює та підтримує зокрема і громадська організація “Агенція сталого розвитку “Хмарочос”.
Її проєктна менеджерка Ірина Ткаченко розповідає – наразі реалізують два проєкти, в межах яких допомагають молодіжним центрам та просторам програмово підсилювати їхню організаційну спроможність.
Так, завдяки співпраці з програмою DOBRE, Агенція сталого розвитку “Хмарочос” підтримала створення в громадах молодіжної інфраструктури – молодіжних центрів, просторів або мультиспортивних просторів, які адаптуються під культурні події.
Підтримка передбачає фінансування у розмірі 10 тисяч доларів для кожного проєкту:
Ми підтримали 6 таких проєктів. Усі – на основі ідей та потреб молоді. Таку ж роботу здійснюємо і у п’ятьох громадах Дніпропетровської області.
Окрім фінансової підтримки, Агенція надає менторський, організаційний та освітній супровід, аби ці осередки працювали повноцінно і могли продовжувати роботу, коли донорські програми завершаться.
Разом із молоддю ми активно адвокатуємо молодіжні програми з фінансуванням, допомагаємо аналізувати бюджет громад та вносити певні пропозиції. Ми доносимо владі – дуже важливо, аби в громаді була молодіжна програма, яка допомагає якісно, системно і стало організувати молодіжну роботу.
Другий проєкт, який реалізує Агенція – Хаб стійкості для молодіжних центрів та просторів Кіровоградської області:
Тут наша робота спрямована на навчання молодих фахівців та розробку молодіжних програм. А також на згуртування людей, які координують центри і простори, молодіжні ради та органи місцевого самоврядування.
Ірина Ткаченко каже – для того, щоб молодіжний центр утворився, має бути публічний діалог громади з активною молоддю, молодіжними радами, громадськими організаціями.
За спостереженнями Ірини Ткаченко, у громадах, в яких є молодіжна робота, молодь більше пристосована до викликів, вона вміє волонтерити, навчається, вміє залучати ресурси на свої ініціативи, чим посилює свою громаду.
Влада, яка бачить ці переваги, краще підтримує створення молодіжних центрів та просторів. Звісно, ми, як представники грантових програм, можемо надати хороший фінансовий ресурс для реалізації ідеї. Але важливо, щоб цей простір жив далі.
Розповідає – наразі в області є кілька громад, де створення молодіжних центрів підтримували в попередніх хвилях реалізації програми Dobre, втім зараз вони не працюють:
Центри з оргтехнікою, крутими ремонтами, мобільними меблями, але вони зачинені. В одну з таких громад ми повернулися і зараз молодь наповнює його життям. Але майже 4 роки такий простір був зачинений – не було людини, яка б ним займалася, молодь не знала про його існування.
Наразі в області працюють 19 молодіжних центрів та просторів. Сприяли їхній появі також ініціативи UNICEF та “Слов’янського центру “Задзеркалля”, які теж надають менторську та фінансову підтримку.
Тож виклик, який наразі стоїть перед нами, полягає у тому, щоб місцева влада і надалі підтримувала молодіжний рух – активувала місцевий ресурс, аби молодіжна робота тривала, молодіжні програми реалізувались, молодь навчалась.
Читайте також: Як селами Приютівської громади Кіровоградської області мандрує мобільна перукарня (ФОТО)
Фото: Аліна Касьянова, молодіжний простір "Другий поверх", Данило Машуровський , Ірина Ткаченко
Головне сьогодні
